Третій альбом репера із Атланти викликав досить неоднозначні відгуки
Дата релізу: 2008, 2 вересня
Жанр: Хіп-хоп, реп
Лейбл: Def Jam
Трек-ліст:
1. The Recession (Intro)
2. Welcome Back
3. By The Way
4. Crazy World
5. What They Want
6. Amazin’
7. Hustlaz Ambition
8. Who Dat
9. Don’t You Know
10. Circulate
11. Word Play
12. Vacation
13. Everything f. Anthony Hamilton & Lil Boosie
14. Takin’ It There f. Trey Songz
15. Don’t Do It
16. Put On f. Kanye West
17. Get Allot
18. My President f.
Третій альбом репера із Атланти викликав досить неоднозначні відгуки. Комусь він дуже навіть сподобався, є й такі, що дають різко негативну оцінку.
Отож, склалося двояке враження: з одного боку, платівка - фірмовий стиль Джізі, типовий south, з іншого – надто все якось одноманітно і швидко приїдається. Можливо, це пояснює характерна манера читки Джізі, яка, не розбавлена фічірінгами, перенасичує слух, а також його постійні незмінні вигуки є-ееее і ха-хаааа, які добре сприймаються, якщо їх менше. Можливо, це - через повторювання інструментальних наборів, також властивих Півдню – безліч синтетичного саунду, труб, всюди типові тріщалки і дробові барабани.
В альбомі традиційно для Джізі мало гостей. Nas, Kanye West, They Songs, Anthony Hamilton і Lil Boosie. Трохи неочікуваною стала відсутність Jay-Z, спільний трек з яким прогнозовано мав сюди потрапити. Гості каші не зіпсували, єдине Nas уже приївся зі своїм Бараком Обамою.
Стосовно продюсерів, то з них більшість маловідомі, виділяються хіба Drumma boy, Don Cannon і Kanye West, котрий спродюсував 15-ий трек (а зачитав у 16-му – першому синглі Put on – одному з найбільш розкручених на альбомі). Незнайомі бітмейкери нічого особливого не показали, а от модні ритми тих же Нептунів були би тут дуже бажані. Інші два сингли - Vacation і Don't you know.
Якщо з попереднього альбому всі однозначно виділяли творіння Тімби 3 A.M., із першого - фічірінг із Acon'ом Soul Survivor, то з цього важко щось виокремити – все не те що монолітне, а швидше немає нічого видатного, ніщо не зачіпає. Мікси дуже наповнені, нехай хоч декілька з них можна було зробити рідшими. Кожна пісня схожа на попередню – і за манерою виконання, і за музикою. А хотілося б чогось, скажімо, експерементального, неординарного на тлі решти треків.
За змістом платівка вийшла занадто соціальною: економічний спад, чорний президент, прірва між багатими і бідними, високі ціни тощо. Щераз якщо і захочеться таке переслуховувати, то нескоро.
