Ми стежимо за вами!
Жанр: бойовик
Країна: США
Рік: 2008
Режисер: Ді Джей Карузо
У ролях: Шіа ЛаБеф, Мішель Монаґен, Біллі Боб Торнтон, Розаріо Доусон, Ітан Ембрі
Сценарій: Джон Гленн, Стівен Спілберг
Джеррі (Шіа ЛаБеф), простий хлопець із великого міста, веде своє досить жалюгідне життя, винаймаючи маленьку квартиру у старої жінки. Одного дня він отримує звістку від батьків, що його брат-близнюк, з яким Джері не бачився вже кілька років, гине за дивних обставин. Повертаючись із похорону брата, хлопець знаходить у своїй кімнаті десятки ящиків зі зброєю, вибухівкою, технікою для шпигунства. Дзвонить телефон і таємничий жіночий голос приголомшує хлопця звісткою, що в нього є 30 секунд до приходу поліції. У той же час в іншій частині міста Рейчел відправляє свого сина на концерт зі шкільним оркестром. А ввечері вже знайомий глядачам голос наказує жінці виконувати всі вимоги, якщо вона хоче побачити сина живим. З цієї хвилини Джері і Рейчел мають стати пішаками у грі, яку задумала Система.
Голлівуд експлуатує тему "тотального стеження і контролю" вже не перший десяток років. Тут можна назвати і вже класичний "1984" за одноіменним романом Дж. Орвела, трилогію "Матриця", блокбастер "Ворог держави" за участю Вілла Смітта, чи його ж фантастичний бойовик "Я – робот", сюжет якого навіть дещо перекликується із останнім творінням Ді Джея Карузо.
Ще ніколи не було так легко відстежувати приватне життя людини. Інтренет, електронна пошта, кредитні картки та камери спостереження на кожному кроці разом із нечуваними законами для боротьби з тероризмом роблять людей незахищеними перед "Великим Братом", якого в Америці ще прийнято називати "Дядечком Семом". Людина вже не керує суспільством, тепер суспільство керує людиною. Але всіх цих думок ви не побачите у "Орлиному зорі". Карузо в першу чергу знімав не драму, не філософську стрічку з прицілом на "Оскар", а блокбастер із бюджетом у $105 мільйонів доларів, де статичні сцени із довгими діалогами замінюють перестрілки і вибухи.
З цієї точки зору картина вдалась на славу. Режисер приковує погляд глядача до екрану практично з перших хвилин і, за винятком кількох пафосних сцен і трохи "приятнутого за вуха" сценарію, тримає в напрузі до останнього кадру. В уважного глядача може з’явитися відчуття, що герої "Орлиного зору" роблять занадто багато зайвих кроків, але, з іншого боку, куди тоді Ді Джей Каруззо мав би витрачати бюджетні мільйони?
Шіа ЛаБеф знову грає хлопця, який потрапив не в те місце і не в той час. Улюбленець Спілберга, як завжди, зіграв на висоті. Такий собі звичайний американець, на плечі якого звалюється завдання спасти свою державу. Звичайно, назвати його майбутнім Брюсом Віллісом язик не повертається, але хлопцеві доволі легко вдається грати найрізномантніших героїв. Ще одна-дві такі ролі і з "перспективних акторів" він перетвориться у яскраву зірку на голлівудському небі. Непогану компанію йому склала і Мішель Монаген. Відразу треба відзначити, що за сюжетом вона не просто "дівчина Бонда", а й сама виконує добру частину роботи заради "збереження доброботу великої країни". Відмінно, як і завжди, зіграв Білі Боб Торнтон, витиснувши максимум із другопланової ролі.
До мінусів стрічки можна зарахувати дещо змазане завершення. Таке враження, ніби режисеру не вистачило натхнення на останні акорди картини і у поспіху він вирішив поставити крапу трохи швидше ніж було б варто.
Але, попри деякі огріхи, "Орлиний зір" можна назвати вдалим і видовищним бойовиком з дещо фантастичним сюжетом. Динамічність фільму не дасть розлабитись під час кіносеансу, а хороша гра Шіа ЛаБефа і Білі Боб Торнтона зробить перегляд блокбастера ще комфортнішим.
