"Хрещений батько" – Маріо П'юзо

the_godfather_rec

22 тижні роман не сходив із першого місця списку бестселлерів за версією газети "Нью-Йорк Таймс"

У найвідомішому романі Маріо П'юзо події відбуваються у повоєнному Нью-Йорку. Старий Дон Карлеоне разом із своїми синами контролює гральний бізнес у місті. У його кишені судді, політики, профспілки, журналісти. Сім'я Карлеоне - одна з наймогутніших, тому інші сім найбільших мафіозних сімей шукають можливостей отримати частку впливу, яким володіє старий Дон. Йому пропонують зайнятись наркотиками, але глава сім'ї відмовляється і цим накликає на себе злість кримінальних кіл Нью-Йорку. Хто ворог, хто друг? Тільки завдяки гострому розуму і твердій волі герої книги зможуть зберегти для себе місце під сонцем великого міста.

67 тижнів, з яких 22 на першій сходинці, не сходив роман "Хрещений батько" із списку бестселлерів за версією газети "Нью-Йорк Таймс". Так само підкорював він і інші країни чи то в Європі чи в Америці. Таку популярність роману можна пояснити досить легко, він справді захоплюючий, інтригуючий, легкий для читання.

Маріо П'юзо любив створювати собі репутацію простого, посереднього автора, який пише тільки заради грошових гонорарів. У своїй статті про процес написання "Хрещеного батька" він згадує: "Мені вже виповнилося 45 років і я змучився прагнути до вершин мистецтва. Добре, сказав я редакторам, я напишу вам книгу про організовану злочинність, дайте тільки аванс для розгону". Редактори гроші дали і Маріо П'юзо взявся за перо. І саме у тексті книжки відкривається справжнє обличчя автора. Коли читаєш "Хрещеного батька" важко віриться, що автор, пишучи роман, думав тільки про грошову винагороду. Це творіння П'юзо як витримане вино - приємно куштувати, а після нього залишається відчуття післясмаку. тільки після прочитання книжки, стає зрозуміло, що автор відверто лукавить і таки вклав частинку душі у роман.

Від роману важко відірватися з перших розділів. Вже на початку Маріо П'юзо дає зрозуміти читачу усю велич Хрещеного батька. Чи батько дочки, над якою вчинила наругу групка підлітків із впливовими батьками, чи відомий голлівудський актор, який не знайшов спільної мови з режисером і тепер не може отримати довгоочікуваної ролі. Вони, а ще багато інших, відчуваючи несправедливість, ідуть шукати ліки від неї у Дона Карлеоне.

Маріо П'юзо майстерно вводить читача у саме серце кримінального світу. "Я мало кручуся в літературних колах, але мені доводилось чути, що я сам колишній гангстер, бо такий роман не міг бути написаним із чужих слів. Цим компліментом я горджуся." - писав автор бестселера, коли його роман досягнув зеніту своєї популярності. І справді читачу немає потреби жалітись на недостачу фактів чи поверхове висвітлення світу, про який не прийнято говорити вголос. Це мабуть один із найбільших плюсів книги. Маріо П'юзо у неннав'язливій формі знайомить читача із неписаними правилами світу гангстерів тодішнього Нью-Йорку. У легкій формі розповідає про традиції, яких свято дотримуються ці люди. Автор дає зрозуміти читачу, що мафіозі теж керуються правилами, просто їхній Закон має небагато спільного із нашими правилами. Деколи ці неписані правила надто жорстокі, а деколи більш благородні та глибші від загальноприйнятих суспільних норм.