У німецьких книгарнях можна знайти все більше перекладів українських авторів
Після Помаранчевої революції німецько-українські культурні відносини переживають підйом. Німці з цікавістю читають Андруховича та відвідують Україну, стверджує берлінський фахівець з питань культурного менеджменту Катрін Гартман. Вона провела дослідження під назвою "Діалог, який має потенціал", в ході якого експерт вивчила стан українсько-німецьких культурних відносин, розповідає "Німецька хвиля".
"Головний висновок дослідження полягає в тому, що після політичних подій 2004 року українсько-німецькі стосунки вийшли на якісно новий рівень. Попереднє дослідження 2001 року показало, що Україна для німців - це terra incognita. Тепер це не так", – стверджує фахівець.
За її словами, сьогодні в Німеччині знають, що Україна – це самостійна країна з великим потенціалом, хоч і не без проблем. Дослідниця відзначає, що процес пішов в обох напрямках: українські люди мистецтва стали частіше приїжджати до Німеччини, а німці – відвідувати Україну.
Найбільші зміни помітні в літературі, розповіла Гартман. Якщо раніше знайти переклади сучасних українських письменників було дуже важко, то зараз це не проблема. Сергій Жадан, Любко Дереш, Оксана Забужко, Наталя Сняданко – ці імена тепер добре відомі в Німеччині, стверджує дослідниця.
Найпопулярнішим сучасним українським автором Гартман називає івано-франківського письменника Юрія Андруховича. У Німеччині не тільки відомі його книги. Статті Андруховича регулярно з'являються у впливових газетах, сам він бере участь у читаннях та виставках. "Юрій Андрухович привернув увагу німців до України як до самостійної європейської держави із власною історією та традиціями", – наголосила німецька дослідниця.
Нагадаємо, що Юрій Андрухович взяв участь у найбільшому у світі книжковому ярмарку, що з 14 по 19 жовтня проходив в німецькому місті Франкфурт-на-Майні. Цьогоріч ювілейний, 60-ий ярмарок побив всі рекорди. На ньому побувало близько 300 000 відвідувачів. Були представлені й українські книги - близько 1 500 найменувань 200 видавництв. Бюджет державного стенду України на заході склав 40 000 євро. На першому плані українського стенду стояли томи видань про Голодомор та козацьку державу. Також було представлено Національний атлас України.
